| До 80-річчя пуску в експлуатацію Миколаївської електростанції |
|
19 червня (2 липня - за новим стилем) 1902 року в Миколаєві поблизу Каботажноі гавані почала працювати перша центральна міська електрична станція, збудована “АТ російських електротехнічних заводів “Сіменс і Гальске”. Крім неї в період до 1917 року в місті електроенергію виробляли електростанції заводів “Наваль” і “Руссуд”, а також блок-станції при старому елеваторі, управлінні порту, заводі братів Донських. У 1907-1914 роках для посилення потужності міська парова електростанція була перетворена на пародизельну і виробляла як постійний струм, необхідний для міського трамваю, так і перемінний - для електроосвітлення та моторів промислових підприємств.
далі...
|
 |
| До 120-річчя створення у Миколаєві телефонної мережі |
|
Документів, що розповідають про створення та роботу телефонної мережі у період до 1917 року, збереглося небагато. У держархіві області є фонд Миколаївської телефонної мережі, перші документи якого датовані 1902-м роком. Хоча відомо, що телефонне сполучення Миколаєва відкрито 1 січня 1890 року на кошти уряду. Перші телефони з'явилися у канцелярії міської думи, конторі доглядача комерційних пристаней, конторі міської лікарні, 1-ї Адміралтейської частини поліції.
далі...
|
|
| Нагорода за хоробрість (до 230-річчя встановлення ордена Святого Георгія) |
«Орден - знак, який жалували за особливі заслуги, або відзнака встановленої форми, яку носять на стрічці, ланцюзі або іншим чином» - таке визначення ордену надано в енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона у 1897 році.
В дореволюційній Росії ордени за своїм значенням поділялись на такі категорії: 1) найпочесніші, які жалували лише царюючим особам; 2) родинні - для осіб, які належали царському дому та споріднених з ним; 3) ордени за заслуги та відзнаки. До третьої категорії належав орден Святого Георгія (військовий орден Святого великомученика і побідоносця Георгія), встановлений імператицею Катериною II 26 листопада 1769 року «для нагородження визначних військових подвигів та в заохочення у воєнному мистецтві».
далі...
|
|
| До 130-річчя Миколаївського казначейства |
До 1863 року кожне міністерство мало своє казначейство, що збирало прибутки, зберігало їх, займалось видатками по своєму відомству, надаючи до каси міністерства фінансів лише залишки коштів. 1863 року касове облаштування було перебудоване за принципом "єдинства кас", усі казначейства міністерств були ліквідовані, а їх обов'язки покладені виключно на каси міністерства фінансів, які відали касовим виконанням державного бюджету. У відомстві Департаменту державного казначейства були створені, крім головного, губернські та повітові казначейства, підпорядковані безпосередньо казенним палатам.
далі...
|
|
| До 160-річчя від дня народження С.О.Макарова, видатного вченого, флотоводця, океанографа, уродженця Миколаєва |
Відомий російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, суднобудівник, віце-адмірал Степан Осипович Макаров народився 8 січня 1849 року (за старим стилем 27 грудня 1848 року) у Миколаєві, у будинку № 8 на вул. Католицькій. Його батько, Осип Федорович, виховувався у навчальному морському екіпажі, у 25 років отримав звання фельдфебеля та посаду боцмана, 1848 року став прапорщиком, 1857 року - поручиком та потомственним дворянином. Коли Степану Осиповичу було 9 років, померла його мати, через рік батько одружився друге, був переведений до Сибірської флотилії та від'їхав з родиною до Ніколаївська-на-Амурі, де й прослужив десять років.
далі...
|
|
| До 135-річчя Миколаївського ливарного і механічного заводу з ремонту сільськогосподарських машин (нині АТ "Миколаївський завод мастильного і фільтрувального обладнання") |
У жовтні 1873 року на вулиці Наваринській, 15, почав працювати ливарний і механічний завод з ремонту сільськогосподарських машин, заснований інженер-механіками Авдєєвим і Матвеєвим.
На зберіганні у держархіві Миколаївської області знаходиться фонд (ф.Р-1193) Миколаївського виробничого об'єднання з випуску мастильного обладнання, в якому зібрано 2092 одиниці зберігання за 1928-1940, 1944-1988 роки.
далі...
|
|
| До 155-річчя з початку Кримської війни 1853-1856 рр. |
16 жовтня 1853 року Турція розпочала війну проти Росії. 18 листопада 1853 року відбулася Синопська битва, під час якої російська ескадра під командуванням віце-адмірала П.С.Нахімова знищила у Синопській бухті турецьку фрегатську ескадру (всі російські кораблі, що приймали участь у битві, були збудовані у Миколаєві). У січні 1854 року Англія і Франція ввели свої ескадри в Чорне море, а 15 березня офіційно підтримали Туреччину і оголосили війну Росії. Війна велась під Севастополем, на Дунаї та Кавказі, в Балтійському та Баренцевому морях, на Камчатці. На початку вересня 1854 року в райні Євпаторії висадився 60-тисячний союзний десант, звідки направився до Севастополя. Відтоді почалася героїчна оборона Севастополя, що продовжувалась майже рік. У ній приймали участь не лише кораблі, збудовані у Миколаєві, але й моряки Миколаївського флотського екіпажу. Чотири екіпажі майстрових, мешканців міста (майже 4000 осіб), були направлені до Севастополя, де будували бастіони, виконували різні інженерні роботи тощо. У жовтні 1855 року для пришвидчення руху військ до Севастополя жителі Микола-єва збудували наплавний міст через Південний Буг. Через Миколаїв було проведено телеграфну лінію, що сполучала Крим з Петербургом.
далі...
|
|
| До 205-річчя затвердження першого герба Миколаєва |
27 серпня (за ст. стилем) 1789 року губернатор Новоросійського краю, генерал-фельдмаршал, світлійший князь Григорій Олександрович Потьомкін підписав указ про найменування нової верфи на місці злиття річок Південний буг та Інгул "містом Миколаїв". Найменоване на честь переможного штурму Очаківської фортеці 6 грудня 1788 року, в день тезоіменитства Святого Миколая Мерлікійського, покровителя моряків, місто будувалось як "майбутнє грандіозне адміралтейство - гніздо нового російського Чорноморського флоту".
далі...
|
|
| Протоієрей Гавриїл Судковський |
Коли 6 грудня 1788 р. армією князя Потьомкіна було взято турецьку фор-тецю Очаків, у місті знаходились турецька мечеть та древня грецька церква. Під православний храм було облаштовано турецьку мечеть і у 1807 р. нову церкву найменовано Свято-Миколаївською фортечною на честь Святителя Миколая Мірлікійського, покровителя моряків.
далі...
|
|
| История Очаковского Свято-Николаевского военного собора |
После полугодовой осады и кровопролитного штурма 6 декабря 1788 года армией князя Потемкина была взята турецкая крепость Очаков, на месте которой по приказанию императрицы Екатерины II через четыре года екатеринославским губернатором Каховским был заложен город. В 1796 году Очаков вошел в состав Новороссийской, а в 1802 году - Николаевской губернии.
В 1788 году в крепости находились турецкая мечеть и древняя греческая церковь. Тотчас по взятии Очакова военное начальство озаботилось об устроении в городе православного храма, с этой целью в 1794 году была преобразована городская мечеть надстройкой над нею деревянного купола, в 1804-1805 годах были пристроены каменный алтарь, притвор и паперть, каменная колокольня была устроена на минарете в 1806 году. Церковь освятили в 1807 году в память взятия Очакова 6 декабря (день Святителя Николая Мирликийского, покровителя моряков) 1788 года и наименовали Свято-Николаевской крепостной.
далі...
|
|
| Магометанская мечеть в г. Николаеве |
В феврале 1862 года императору Александру II было представлено на рассмотрение "... возбужденное Главным Командиром Николаевского порта ходатайство о бесплатной передаче в собственность обществу военных маго-метан Николаевского порта, состоящему почти исключительно из служащих и отставных чинов Морского ведомства, места под № 169 в Николаеве, с полуразрушенными строениями бывшей женской больницы, для устройства на этом месте мечети, и по докладу сему 19 февраля того же 1862 года последовало ВЫСОЧАЙШЕЕ разрешение на означенное предложение.
далі...
|
|
| До 71-ї річниці створення Миколаївської області |
22 вересня 1937 р. постановою ЦВК СРСР і рішенням ЦК ВКП(б) було створено Миколаївську область.
далі...
|
|
| Эдуард Багрицкий в Николаеве |
23 августа 1923 года в наш город на пароходе из Одессы приехал Эдуард Багрицкий вместе со своим другом, художником и поэтом Яковом Бельским, который был тогда редактором газеты "Красный Николаев".
далі...
|
|
| До 17-річчя затвердження Державного прапору України |
Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 року прийняла постанову № 2067-ХХІІ про затвердження державним прапором України національного прапора. Освячення Національного прапора було проведено священиком Петром Бойком (Петро Тодосьович Бойко), після чого здійснена урочиста хода і внесення прапора до Верховної Ради. 29 січня 1992 року державний синьо-жовтий прапор було піднято над будівлею Миколаївського облвиконкому.
далі...
|
|
| Довідка з історії адміністративно-територіальних змін на Миколаївщині (1937-2007) |
22 вересня 1937 р. ЦВК СРСР прийняв постанову про розукрупнення Харківської, Київської, Вінницької й Одеської областей. Одеська область була поділена на Одеську і Миколаївську.
далі...
|
|
| Голод в Украине 1946-1947 гг. |
Послевоенное восстановление сельского хозяйства стало тяжелым ис-пытанием для украинского народа. Последствиями четырехлетней немецко-румынской оккупации стали огромные человеческие потери, разграбленное и разрушенное народное хозяйство. Земля, изрытая окопами и траншеями, изуродованная снарядами, заросла сорной травой. Не хватало горючего, техники, рабочей силы, семян, фуража, продуктов для хлеборобов. Хотя в конце 1945 года посевные площади несколько увеличились, республика смогла продать государству зерна на треть меньше, чем до войны. Ресурсы села были мизерными.
далі...
|
|
|
Сільські ради у 20-30-х рр. ХХст; функції та повноваження
|
Після відновлення радянської влади на Україні у березні-квітні 1920 року пройшли вибори до місцевих Рад. У селах, селищах та хуторах Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів створювались з розрахунку один депутат на 100 жителів, але не менше 5 і не більше 50 депутатів на кожне поселення, строк повноважень депутатів становив 3 місяці.
далі...
|
|
| Документы госархива области о Николаевской областной универсальной научной библиотеке им.А.Гмырева (К 125-летию библиотеки)
|
29 октября 1881 года Министр Внутренних Дел князь П.Вяземский утвердил проект устава Николаевской общественной библиотеки, учрежденной "с целью доставления жителям г. Николаева и его окрестностей возможно большего облегчения в деле самообразования".
далі...
|
|
| До 100-річчя з дня заснування Миколаївського українського товариства "Просвіта" |
Українське товариство "Просвіта" у Миколаєві мало свого попередника - "Інгульську громаду", таємно засновану у 1880 році, яка за недовгий час свого існування залишила помітний слід в українському духовному житті зрусифікованого Північного Причорномор'я, засвідчивши пробудження національної свідомості. Про історію "Просвіти", заснованої на початку ХХ ст., розповідають документи фонду товариства, що зберігаються у Державного архіві Миколаївської області та стали відомі широкому загалу після їх розсекречення у 1989 році.
далі...
|
|
| К 115-летию со дня рождения А.М.Топорова |
Андриан Митрофанович Топоров родился 24 августа (5 сентября по новому стилю) 1891 года в селе Стойло Старооскольского уезда Курской губернии, в бедной крестьянской семье. В 1908 году закончил учительскую церковно-приходскую школу и преподавал грамоту в сельских школах. В августе 1912 года Андриан Митрофанович уехал в Сибирь, где работал учителем на протяжении 20 лет. С 1915 года преподавал в начальной школе села Верх-Жилинское Косихинского района Алтайского края, где вместе с односельчанами организовал известную коммуну "Майское утро", в которой вел преподавательскую и культурно-просветительскую работу по 1932 год, затем работал в г. Очера Пермской области и одновременно учился в Пермском пе-дагогическом институте. Во время гражданской войны Андриан Митрофанович участвовал в партизанском движении в Сибири, в 1937 году был репрессирован.
далі...
|
Новини 
М.О.Мельник
