| З історії перших миколаївських фотографій |
|
Перші фотографії (фотоательє) у Миколаєві з’явилися у 1868 р. Їх першими власниками були австрійсько-підданий Фрідріх Францович Дюрнбек (Дюренбек) та колезький реєстратор Микола Короєдов (останній, до речі, у 1876 р. отримав також дозвіл Міністерства імператорського двора іменуватися фотографом Государя Великого Князя Костянтина Миколайовича, з правом мати на вивісці фотоательє вензельне зображення імені Його імператорської високості).
далі...
|
 |
| До 95-річчя відкриття у Миколаєві трамвайного руху |
|
Розвиток промисловості і торгівлі наприкінці ХІХ ст. призвели до необхідності поліпшення транспортного обслуговування населення Миколаєва.
1 лютого 1895 р. Миколаївське міське громадське управління уклало контракт з Бельгійським акціонерним товариством трамваїв на будівництво у м. Миколаїв кінно-залізничної дороги або, скорочено, «конки».
Будівництво рельсових шляхів «конки» продовжувалося приблизно два роки. 25 липня 1897 р. був відкритий рух кінно-залізничної дороги по лінії Привозний ринок – Військовий ринок – 3-я Воєнна вулиця, пізніше по лініях: Спаське – Елеватор і Вокзал – Міська лікарня.
У 1902 році довжина шляхів «конки» склала 13,8 км, котрими курсувало 22 зимових та 30 літніх вагонів. У літніх відкритих вагонах було 20 місць для сидіння, а на площадках розміщувалися ще 15 пасажирів. У зимових вагонах було 16 місць для сидіння, 12 пасажирів розміщувалися на площадках. Кінний парк кінно-залізничної дороги складався з 200 коней.
далі...
|
|
| До 270-річчя від дня народження Г.О.Потьомкіна, російського державного та військового діяча, засновника Миколаєва |
|
Історія освоєння нашої місцевості та заснування міста Миколаєва тісно пов'язана з ім'ям Григорія Олександровича Потьомкіна.
Визначний державний і військовий діяч Російської імперії народився в с. Чижове у двадцяти верстах від Смоленська 13 (24) вересня 1739 року у родині відставного офіцера. Навчався у Москві, спочатку в приватному навчальному закладі в Німецькій Слободі, згодом - у Московському університеті, де був одним з найкращих студентів, згодом "розлінувався" і був відрахований з університету за "невідвідування".
далі...
|
|
| До 55-ї річниці створення НВП "Машпроект" (нині ДП НВКГ "Зоря" - Машпроект") |
Початок будівництва заводу "Зоря" прийшовся на тяжкий повоєнний період. Для розвитку енергетики та суднобудування держави необхідно було налагодити виробництво турбін. 9 липня 1946 р. Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення заводу з будівництва судових парових турбін у м. Миколаїв, який мав потужний виробничий потенціал та суднобудівні заводи.
далі...
|
|
| До 135-річчя заснування морехідної школи у Миколаєві |
Розвиток капіталістичних відносин у Росії, зростання обсягів зовнішньої торгівлі, поширення міжнародних зв'язків у другій половині ХІХ ст. викликало необхідність збільшення комерційного судноплавства. На підставі положення про морехідні класи, затвердженого імператором 27 червня 1867 року, класи, де готували шкіперів та штурманів каботажного плавання, почали відкриватися у портових містах Російської імперії.
далі...
|
|
| До 30-річчя відкриття Дніпро-Бузького морського порту |
Урочисте відкриття Дніпро-Бузького морського порту, розташованого на території Миколаївського глиноземного заводу, відбулося 7 жовтня 1978 року.
За три роки на місці берегу, порослого очеретом, де вільно гуляли бузькі хвилі, був побудований сучасний високопотужний перший комплекс порту.
далі...
|
|
| Верф на Інгулі (до 220-річчя заснування Миколаївського суднобудівного заводу ім. 61 комунара) |
Миколаїв - місто потомствених суднобудівників. Місцевість, де розташо-ваний Миколаїв, довгий час знаходилась під владою турок. Війни за цю тери-торію слідували одна за другою. Результатом російсько-турецької війни 1768-1774 рр. став Кючук-Кайнарджийський мирний договір, за яким до Російської імперії відійшли території Південної України та Південного Бугу, фортеці Кін-бурн, Керч, Єнікале. На той час це забезпечувало Росії право вільного море-плавства на Чорному морі та вихід через чорноморські протоки. Потребу закрі-пити свої завоювання міг задовольнити тільки сильний військовий флот.
далі...
|
|
|
Насильницьке вивезення мирного населення Миколаївщини на примусові роботи під час Великої Вітчизняної війни
|
У серпні 1941 р. фашистські війська окупували Миколаївщину. Її територія була поділена між Німеччиною та Румунією. Документи державного архіву Миколаївської області яскраво характеризують кровавий "новий порядок", встановлений німецько-румунські окупантами на території нашого краю. У Миколаєві було розстріляно, замучено, повішено 80 тисяч мирних громадян і військовополонених, а взагалі по області більше 105 тисяч осіб.
далі...
|
|
| До 115-річчя збудування першого миколаївського елеватора |
З відкриттям у червні 1862 року Миколаївського комерційного порту зна-чно пожвавішала міська торгівля. Серед великої кількості вантажу, який прохо-див через морський порт, основний обсяг займала хлібна торгівля. Значний по-штовх у розвитку комерційної діяльності порту дало відкриття у 1873 році Хар-ківсько-Миколаївської казенної залізниці, яка значно розширила зв'язки з ра-йонами хлібної торгівлі півдня Росії. Вивіз хліба, який раніше доходив до 18 тис. чнтвертей на рік, у 1862 р. піднявся до 20 тис. четвертей (четверть пше-ниці - 170 кг), а у 1892 р. склав 1 678 046 у десятипудових четвертях.
далі...
|
|
| Благородная миссия (помощь международных организаций голодающей Николаевщине в 1921-1923 гг.) |
Летом 1921 года страшное бедствие обрушилось на юг Украины. Засуха погубила посевы и травы. Плодородные поля превратились в тлеющую пустыню. Урожай погиб, однако план продразверстки отменен не был. Крестьяне, несмотря на надвигающийся голод, должны были его выполнить.
далі...
|
|
Новини 
Ірина Валентинівна Крикалова
